79017, Львів, вул. Левицького, 95 konsrus@lviv.farlep.net +38 (032) 275-05-77, +38-067-672-85-58 konsruslviv

пʼятниця, 30 вересня 2016 р.

Розумний підхід до питань безпеки держави

Згідно соціологічного опитування Центру Розумкова більше 44% українців виступають за вступ України до НАТО. Рівень підтримки вступу, відповідно, нерівномірний та сильно змінюється територіально – на заході він сягає 75%, на сході – всього 19%.
Однак, ми повинні розуміти, що одного бажання вступити до лав Північно-Атлантичного Альянсу – замало. Потрібно не тільки виконати ряд суворих вимог у сфері військового реформування, але й необхідне відповідно позитивне, та, насамперед, спільне рішення країн-членів НАТО. Чи може бути таке рішення однозначним?
Згідно статті 10 Північно-Атлантичного Договору, в якій чітко сказано: «Сторони можуть за одностайною згодою запросити приєднатися до цього Договору будь-яку іншу європейську державу, здатну втілювати у життя принципи цього Договору і сприяти безпеці у Північно-Атлантичному регіоні». Виходячи з цього положення, поки триває конфлікт на Сході України, наша держава не може сприяти безпеці Північноатлантичного регіону, адже у випадку набуття членства, усі країни-члени НАТО будуть змушені втрутитись у цей конфлікт вже згідно Статті 5 цього Договору.
Дійти консенсусу у питанні прийняття України до складу НАТО члени Альянсу наразі не зможуть, адже безпосередньо втручатись у конфлікт вони не матимуть бажання, бо це не буде підтримано ані керівництвом, ані населенням цих країн.
Тож виникає закономірне питання: куди йти Україні в умовах сьогодення?
Відповідь однозначна – це всебічне розширення взаємовигідної співпраці з НАТО, гартуючи своє військо та весь безпековий сектор до рівня якомога кращих сучасних європейських й світових стандартів (у т.ч. в контексті координації, технічного устаткування тощо), поєднуючи це з політикою нейтралітету та багатовекторності, розвиваючи співпрацю з Індією, Китаєм, африканськими країнами, як свого часу розвивалася Франція. Геополітична ситуація у Європі, в основі якої багато столітть нібито стоїть протистояння Заходу та Сходу, залишає єдину вірну та обґрунтовану зовнішньополітичну позицію для України – це динамічне балансування між зовнішньополітичними векторами. Філігранна майстерність й далекоглядність такої гнучкої політичної позиції втілена у заможній Швейцарії, яка поєднує у собі міць щонайменше чотирьох культур.
На цю позицію "самодостатнього нейтралітету" є об’єктивне обґрунтування. Суцільна військова інтеграція України чи то на Захід, чи то на Схід, не дивлячись на війну на Донбасі, не буде однозначно і позитивно сприйнята різними територіальними групами населення. Вочевидь, найменші кроки України у напрямку НАТО будуть негативно сприйматись і будь-яким керівництвом РФ, що все більше вбачає в Україні міцного конкурента у власній "дружбі з Заходом", а це вже однозначно стане причиною підвищення інтенсивності ворожих і антиукраїнських по-суті дій Росії на території Донбасу. Це, насамперед, сприймається, як спосіб досягти іше глибшої дестабілізації ситуації.
Отже, нейтралітет та багатовекторність – найбільш розумна і реальна позиція, яка зовсім не зобов'язує Україну відмовитися від співпраці із НАТО, чи з його окремими членами, або виступати ініціатором власних транснаціональних безпекових ініціатив, як наприклад, у форматі ГУАМ, Міжмор'я тощо. Проте, нейтралітет не гарантує зменшення кількості і якості викликів безпеці, а навпаки - потребує ще більшої мобілізації суспільства й держави для протидії як ззовнішнім, так і внутрішнім загрозам. Саме тому важливо приділити достатньо уваги створенню боєздатної армії, здатної самотужки гарантувати безпеку та недоторканність кордонів України, саме тому, розуміючи всю підступність та військову міць країни-агресора, необхідно запозичати й втілювати оборонний досвід тієї ж Швецарії, в якій оборона країни покладена безпосередньо на її населення, в якому заздалегідь розподілені ролі, кожен знає своє місце в структурованій та оптимізованій системі протидії воєнній загрозі, володіє й самовдосконалює за допомоги держави потрібні навички, вміння, опановує новітні системи озброєння, тим самим здійснюючи свій персональний внесок в обороноздатність своєї країни.
Враховуючи це і реалії сьогодення, єдиною ефективною для України формулою побудови Збройних Сил є їхній комбінований тип: професійні війська та система загальнообов’язкових регулярних військових навчань для цивільних з метою підготовки так званого мобілізаційного резерву, а також формування парамілітарних сил територіальної оборони. Лише у такій комбінації можливо створити по-справжньому ефективну і життєздатну систему оборони, що спирається на досвідчену і боєздатну професійну армію, вишколене й патріотичне населення, які здатні протистояти будь-яким ворожим зазіханням. При цьому, інтегруватись у будь-який військово-політичний блок не буде потреби, адже це певною мірою обмежуватиме можливості взаємовигідної співпраці з усіма зацікавленими сторонами, у т.ч. згодом із тою Росією, яка буде шанувати норми міжнародного права й зможе виправити ті жахливі помилки, яких припустилося її керівництво "аннексувавши" Крим та розв'язавши війну на Донбасі.
Таким чином, свідомиий, нейтральний, "де-факто" позаблоковий статус України у поєднанні з реалізацією програм щодо забезпечення самодостатності нашої країни, як в обороні та у безпековій сфері, так і в будь-якій галузі народного господарства, - буде явленням найбільш розумної, адекватної і ефективної зовнішньої та внутрішньої політики, яка здатна в повній мірі задовільнити національні інтереси нашої держави.

"Галицький ФОРУМ"

«17 канал» фінансує син Леоніда Черновецького (ДОКАЗИ)

Той самий телеканал, що перший був на місцях вбивств Олеся Бузини та Павла Шеремета, який іще називають "рашистська інформаційна консерва" піж назвою "17 канал", на глибоке переконання активіста Богдана Буткевича, висловлене у «Facebook», належить сину екс-мера столиці Леоніда Черновецького Степану, якого нещодавно зі скандалом затримували на території Іспанії (щось пов'язане з наркотичними засобами).
За словами пана Буткевича, цей телеканал "послідовно відпрацьовує на РФ, починаючи з історії з "батальйонним братством" й закінчуючи телемостами з мозговими та захарченками й розкрутками "третього майдану у Козацькому", й фінансується, в тому числі, "Сім'єю" збіглого президента Януковича".
"Так ось, є дані, що до фінансування цього осередку 5 колони має також стосунок ніхто інший як Степан Черновецький, синочок космічного мера", - пише Буткевич.
"Докази?.. Их есть у меня", - наполягає блогер, зазначаючи, що компанія "TIBERIA INVEST LLP" (Лондон) володіє 99,9% в українському ТОВ "МЕДІА КОМЕРС ДЕВЕЛОПМЕНТ". А цілих 0,01% акцій цього товариства знаходяться у директора "17 каналу" Жана Новосельцева.
"У свою чергу, ТОВ "МЕДІА КОМЕРС ДЕВЕЛОПМЕНТ" володіє 100% - тадам! - ТОВ "ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО "17 КАНАЛ", - каже Буткевич.
В свою чергу, "TIBERIA INVEST LLP", через "оффшорки" засновників, виводить на сайт "ZAGRANITSA", який пов'язаний із таким собі ТОВ "КРЕАТИВ МЕДІА".
А фірму "КРЕАТИВ МЕДІА" контролює ІНВЕСТИЦІЙНА ГРУПА "БІСТРАТЕДЖІК" яка є засновником фірм: ТОВ "КупиСкидку", ТОВ "МЕДЖІК НЕТВОРК", ТОВ "ЛЮМ'ЄРО", ТОВ "К.МЕДІА", ТОВ "МЕДІА-ХОЛДИНГ МАГНЕТ"(http://magnet.kiev.ua/rules/).
Остання є адміністратором сайтів: "autoua.net", "dynamo.kiev.ua", "gagadget.com", "mabila.com", "mabila.ua", "qp.ua", "torba.com", "mama.u"a, "udoktora.net", "woman.ua", "luxlux.net", "nashasvadba.ua", "okino.ua", "boxnews.com.ua".
Всі ці "контори" мають юридичну адресу: м.Київ, Червоноткацька, буд.42 (це один з бізнес-центрів Черновецьких) і займаються Інтернет-бізнесом і входять до бізнес-групи Черновецького.
До речі, як відзначає Богдан Буткевич, свого часу сам Жанн Новосельцев, коли його ще не погнали "за джинсу" з "1+1", розповідав в програмі "Гроші", які великі інтереси має Степан Черновецький в Інтернеті, і, що саме йому належить портал "EX.ua".
"Це до можливого питання, навіщо йому "17 канал", - резюмував Буткевич.

"Галицький ФОРУМ"

понеділок, 19 вересня 2016 р.

Корупція поїдає земельні аукціони

Коли Верховна рада України прийняла зміни до Земельного кодексу в частині запровадження земельних аукціонів, аграрії та потенційні інвестори з полегшенням зітхнули. Невірилось, що в Україні починаються справжні європейські реформи.
Адже цього так довго чекали, чесної конкуренції, наповнення місцевих бюджетів та дбайливого ставлення до найбільшого багатства України - родючих чорноземів. Однак,  мафія і корупція в нашій державі непереможні.
Насправді свою роботу продовжили «чорні схеми», які дають можливість нечесним ділкам набивати кармани.
Як це працює: на земельний аукціон реєструється фіктивна фірма тих ділків, які вже тривалий час незаконно обробляють державні землі, ні копійки не заплативши в бюджет, а в ході проведення аукціону вони навмисно завищують орендну плату за користування землею, поки всі потенційні інвестори не відмовляться від подальших торгів. Після цього переможець протягом відведених 10 днів не вносить річну орендну плату (аукціон вважається таким як не відбувся) і спокійно продовжиться і подальше незаконне використання державних земель. Місцеві чиновники різних рівнів «кришують» це свавілля, а на рівні центральної влади та профільного міністерства не було прийнято жодних рішень і не було здійснено ніяких активних дій з метою врегулювання вказаної ситуації.
Разом з тим, представники влади в засобах масової інформації та по телебаченню активно розповідають пересічним громадянам про чесність та конкурентність, про залучення інвесторів на земельні аукціони, про європейський та реформаторський підхід до цього питання, а також про порушення низки кримінальних справ до тих чиновників, які виділяли землю без аукціонів.
Найближчим часом до проведення подібних аукціонів на яких будуть задіяні «чорні схеми» готуються Кропивницький, Полтава, Вінниця та інші міста України.
А ми з Вами побачимо, чи відреагує держава на цей безлад, чи знайдуться розумні рішення.

"Галицький ФОРУМ"

четвер, 8 вересня 2016 р.

Влада і опозиція: криза жанру

"У суспільному житті будь-якої демократичної країни стосунки між політичними опонентами будуються по лінії влада – опозиція. Влада – це здатність системи забезпечити виконання її елементами прийнятих зобов'язань, спрямованих на реалізацію колективних цілей", - вважає політичний експерт Дмитро Снєгирьов.
Виявляється, що на сучасному етапі для українського народу сильна демократична влада є нагальною потребою. Нагадаю, А. Лінкольн стверджував, що демократія – це влада народу, влада, яку здійснює народ, влада в інтересах народу. Сила демократичної влади значною мірою ґрунтується на довірі народу, його активній, зацікавленій участі у здійсненні державної політики.
Втім, головним "дефіцитом" української демократії є нехтування законів і непрацююча Конституція. Судова система залежна від виконавчої влади, політичних інтересів і як наслідок корумпована.
Другий чинник, що заважає розвитку демократії в Україні, – порушення балансу в системі влади. Відбулося масштабне зосередження влади в руках Президента, який отримав контроль не лише над урядом, а й фактично над парламентом та судовою владою, наслідками чого є ручне керування країною.
Уразливим місцем демократії, що небезпечно за концентрації влади в одних руках, є і відсутність важелів впливу на владу, адже опозиція практично відсторонена від процесу розробки й прийняття владних рішень. Сьогодні політична опозиція в Україні не має можливостей та інструментів впливу на формування політичних і управлінських рішень. Вона або цілковито відлучена від важелів влади та управління, або допущена лише частково до участі в створенні формальних органів, що не справляють суттєвого впливу на офіційний курс державної політики.
Нині очевидною є тенденція відновлення централізованої моделі державного механізму на чолі з Президентом. Авторитарний режим зазвичай виникає тоді, коли на порядок денний висуваються проблеми протистояння зовнішній військовій агресії, модернізації економіки та прискорення темпів розвитку країни.
Протистояти процесам централізованої моделі державного механізму, виступити йому протидією, опором цій політиці, покликана опозиційна партія та її лідер, які виступають проти панівної думки, системи цієї влади, політичної системи в цілому
Одна з наболілих проблем українського сьогодення – викоренення корумпованості в державному апараті. Для боротьби з корупцією недостатньо, щоб найвищі посадові особи держави були порядними людьми іноземного походження. Небезпека в їхньому оточенні. Тут непоодинокими є, як свідчить реальність, випадки хабарництва. Концептуальною основою нормативно-правових засобів боротьби з корупцією повинно бути не документування правоохоронними органами та спеціальними службами наслідків цього негативного явища, а створення таких умов, які унеможливлювали б корупційні прояви. Американський державний діяч Т. Джефферсон стверджував: "Протистояти корупції і тиранії треба до того, як вони заволодіють нами. Краще взагалі не пускати вовка у вівчарню, ніж сподіватися на те, що зумієш видерти йому зуби й кігті після того, як він туди увійде".
Боротьба з корупцією та її проявами у державному апараті і політичному житті,які вже давно стали своєрідною візитною карткою правлячої влади - є основним вектором діяльності опозиційної партії. Якщо тенденцію корупції не подолати, то наслідком може стати становлення такого суспільного устрою, в якому навіть за чітко визначених владних повноважень, такі поняття, як чесність, порядність і професіоналізм перестануть сприйматися як моральні орієнтири соціальної поведінки, а Україна буде виведена з кола цивілізованих держав.
Конструктивна опозиція є неодмінним компонентом, індикатором демократичного суспільства й правової держави.
Ефективність діяльності політичної опозиції, належне виконання нею суспільних функцій залежить від багатьох факторів. Серед них: наявність механізмів врахування позиції меншості під час прийняття рішень у парламенті; наявність громадської підтримки вимог опозиції, згуртованість сил oпoзиції, наявність авторитетного лідера.
Неувага влади до опозиції, яка є індикатором суспільних аномалій, в усі часи призводила до серйозних політичних потрясінь, причому незалежно від політичного режиму. Тоталітарний режим Чаушеску в Румунії зазнав краху і закінчився стратою диктатора та його дружини. Натомість у демократичних США Річард Ніксон подав у відставку з поста Президента країни під загрозою імпічменту.
Неувагу до опозиції в Україні було викликано надмірним впливом на прийняття владних рішень з боку адміністративно-фінансових груп, які у владних структурах почувалися тимчасовими прохідними особами ("временщиками") та прагнули з допомогою влади переграти бізнесових конкурентів, не дбаючи при цьому про національні інтереси України.
В Україні як бачимо, склалася кризова ситуація із забезпеченням прав політичної опозиції. Опозиція позбавлена можливостей на захист своїх прав через суд, з огляду на йoгo підконтрольність владі. Правоохоронні органи, органи прокуратури та суду, щодо опозиції, виступають складовими єдиного репресивного механізму держави. Президент України, будучи лідером головної провладної політичної партії, не може цілком неупереджено виконувати функцію гаранта додержання прав і свобод людини і громадянина відносно опозиції. Позбавлена можливостей захисту своїх прав в межах України, політична опозиція сьогодні змушена апелювати до міжнародних організацій та зарубіжних демократичних країн
Значною проблемою діяльності опозиційних політичних партій є проблема фінансова. Намагаючись дістати фінансування, партії починають обслуговувати фінансово-промислові групи, від підтримки яких вони що далі, то більше залежать. Якщо до цього додати можливість тиску на виборців та фальсифікації результатів виборів, то для партій взагалі створюється спокуса відмовитися від програмних цілей та повністю стати на службу інтересів структури, яка здійснює фінансування. Через це у партіях виникають розколи на "ідейно-фінансовому "підґрунті
На жаль, сьогодні є великі сумніви щодо того, чи здатна влада поступитись опозиції і будь-яким конкурентам взагалі. Хоча це і є найбільшою слабкістю будь-якої влади, прагнення "залишитись надовго" завжди руйнує довіру виборців до влади, і саме така практика спостерігається сьогодні в Україні. З одного боку, влада, продовжуючи діяти за попередньою логікою, має бути свідома того, що в разі зміни ситуації, репресивний апарат почне працювати проти неї. Усвідомлення цього може спонукати до спроб законсервувати своє перебування при владі через створення для опозиції нерівних умов політичної конкуренції, усуненні найбільш впливових політичних сил від участі у виборах чи прямих фальсифікацій їх результатів. З іншого боку, відсутність легальних можливостей і умов для політичної діяльності спонукатиме політичну опозицію до радикалізації, використання значного суспільного невдоволення владою, прoтестного потенціалу. За певних умов і підстав, різке погіршення соціально-економічної ситуації може призвести до масового вияву суспільного протесту та дестабілізації ситуації в країні з непередбачуваними наслідками.
Попри всі обставини, відносини між владою і опозицією в Україні поки не перейшли межу, за якої поглиблення конфронтації та її переростання у відкритий конфлікт є невідворотним. Однак, ця межа є дуже близькою, тому подальший розвиток подій залежатиме від усвідомлення цієї обставини обома сторонами та наявності у них політичної волі для початку діалогу.

"ГАЛИЦЬКИЙ ФОРУМ"

вівторок, 6 вересня 2016 р.

"Інтерівський" гамбіт Кремля

Підпал редакції телеканалу "Інтер" є не випадковим, вважають на сайті "Кореспондент.Нет".
Історія із підпалом приміщення, де базується кампанія "Національні інформаційні системи", а простіше кажучи, свята святих телеканалу "Інтер", де формується редакційна політика для каналу,  є ніщо інше, як чергова провокація, вигідна Арсену Авакову  та його оточенню, які, вірогідно, виконують вказівку Кремля.
ЗМІ переповнені інформацією про те, що до підпалу та пікетувань причетний екс-радник голови МВД Ілля Кива, який зібрав близько 200 людей для штурму офісу каналу "Інтер" та організації масових акцій протесту. З чого б це, як не за особистою вказівкою Авакова головний борець нацполіції з наркомафією, постійно з’являвся 5 вересня п.р. серед пікетувальників "Інтера", роздавав їм вказівки і т.п.
Крім цього, істерія довкола каналу має продовження. Орли Авакова – нардепи від НФ Княжицький та Левус продовжують підбурювати громадськість, звернувшись із офіційними заявами до Нацради та СБУ з вимогами проведення перевірок діяльності телеканалу та його працівників. Не відпочивають і відомі фейсбучні радники пана міністра Зорян Шкіряк та Антон Геращенко, які продовжують нагнітати істерію, говорячи про кремлівських кукловодів телеканалу і роботу на "Інтері" шпигунів Путіна.
Насправді, таким чином Авоков і Ко, намагаються, якщо не "рейдернути" вказаний телеканал ("Народний фронт" вже давно потерпає від відсутності власного потужного мовника, а тому готовий на рішучі дії), то, принаймні, дестабілізувати обстановку в державі на передодні початку "нового політичного сезону".
Вказана ситуація завдає суттєвої шкоди іміджу України на міжнародній арені та вигідна лише російському агресору, інформаційний простір якого вже переповнений новинами про утиски свободи слова в Україні та реваншу "фашизму".

"Галицький ФОРУМ"

Якщо ціна на скраплений газ для авто буде 12 гривень, Україну чекає колапс...

Останнім часом виходить, що в Україні вже немає вигоди від переоблаштування автомашини на природній газ, а вже переведені на газ "хлібовозки" та інший "логістичний транспорт" будуть змушені підняти ціну на перевезення, що автоматично підвищить ціни на продукти, як мінімум на 30-40%! Якщо завтра ціна газу не відкотитися на рівень 8,50 за літр, то в Україні станеться дефолт, вважає експерт банківської сфери Олексій Лупоносов.
На його переконання, при ціні 12 гривень за літр автомобільного газу ціни на продукти в магазинах України зростуть на 20-30%, і буде дешевше їздити на бензині...
"Сьогодні я вирішив підрахувати, при якій ціні на газ стане вигідно їздити на бензині. Для своїх розрахунків я брав машину з двигуном 2 літри, коробкою "автомат", обладнаною системою ГБО покоління 4+, з урахуванням того, що в машині постійно включений кондиціонер.
Виходить, що в моєму випадку при пересуванню по місту в середньому моя машина споживає близько 10,5 літрів бензину, так що при середній ціні на бензин А-95 - 22 гривні за літр,-  виходить близько 220 гривень за кожні 100 кілометрів.
З огляду на те, що газ менш енергійний, ніж бензин, при тих же умовах, у мене йде близько 16,5 літрів газу на 100 кілометрів шляху, що при ціні вже в 11,50 грн. за літр обійдеться в 190 гривень", - констатує пан Лупоносов.
Виходить, що при нинішній ціні на газ економія на 100 кілометрах шляху трохи більше 30 гривень! А якщо ціна за газ підніметься вище 12 гривень за літр, то будь-яка економія взагалі пропаде, а в деяких випадках їзда на газу стане навіть дорожче, ніж їзда на бензині, адже пристрої ГБО 2 покоління "жеруть" газ значно більше, а саме такими пристроями оснащені 70% вітчизняних автомашин.
"Я вже мовчу про ТО газового обладнання, яке треба робити кожні 10 000 км, і про те, що газ іноді псує двигун і "сушить" масло, вимагаючи доливання 500 мг такого кожні 5000 км. А літр олії сьогодні дешевше 200 гривень не знайти!" - обурюється експерт.
"До речі, в окупованому Криму, ціна на автомобільний газ в перекладі на гривню лише 5,45 грн/л, а ціна літра А-95 близько 13 гривень за літр. Питання, чи захочуть жителі Криму вигнати окупантів і повернутися під контроль центральної влади? Я вже мовчу про те, що в Криму ціна за "комуналку" в рази менше ніж в неокупованій Україні. Наскільки ми знаємо, газ і паливо в Росії ми не купуємо, але в США літр А-95 вчора коштував всього 14 центів, що в перекладі на гривню аж 3,64 грн. Питання куди йдуть супер прибутку "керосинника" і чому ціна на газ і бензин в злиденній Україні дорожче, ніж в США?"- ставить питання пан Лупоносов.
Виходить, що не зростання курсу обміну долара впливає на ціну товарів в магазинах, а ціна на автомобільний газ підвищує вартість життя в країні і запускає спіраль інфляції. Зараз йде збиральна кампанія, і весь транспорт у сільському господарстві працює саме на газу, а якщо зростає вартість доставки товару, то й зростає ціна в магазині.
Ще місяць тому газ на АЗС коштував всього 7,50 гривень за літр, а сьогодні вже 11,50 грн. при цьому долар зріс лише на 1,25 грн!
"Чим пояснити таке стрімке зростання цін на ГАЗ для машин я не знаю, напевно, це чергова "диверсія Путіна". Якщо завтра ціна газу не відкотитися на рівень 8,50 за літр, і винні в зростанні ціни газу не будуть показово покарані, то дефолт України відбутися вже через 3 місяці і навіть транш МВФ нам не допоможе" - резюмує загрозу експерт.

"Галицький ФОРУМ"

РЕЙТИНГ ТОП-10