Диверсант Мужчиль ака «Лісник» підозрюється у терактах на території України
Відсутність чіткої градації, підпорядкованості та єдиноначальства у добровольчих батальйонах рано чи пізно мали призвести до трагічних наслідків, це було лише питанням часу. Мародерство, катування полонених, тотальна пиятика, розбій, викрадення з метою викупу, торгівля зброєю, боєприпасами, наркотиками і, нарешті, вчинення терактів та диверсій, все це також сумний результат роботи т.зв. добробатів.
Нехтування чіткими фільтраційними заходами під час прийому до того чи іншого добровольчого формування призвело до появи в рядах добровольців відвертих зайд, які переслідували зовсім не патріотичні, а деколи відверто провокаційні цілі. Не оминула сумна участь і вже, по-суті, легендарний добровольчий український корпус «Правий сектор».
Відверто кажучи, «Правий сектор» із моменту його появи та впродовж всього періоду його діяльності категорично відрізнявся від інших добровольчих об’єднань в кращу сторону, адже якість матеріалу із якого він складався, а мова йде про патріотично налаштованих людей, була значно вища ніж в інших добробатах.
Велика заслуга цього належить Дмитрові Ярошу, який на фоні інших замазаних брудом комбатів виглядає народним провідником, із не показовим, а справжнім патріотизмом. Ні в кого не викликає сумнів його вірність справі відродження української нації. І важкі травми отримані від осколків «Граду», а потім численні операції, мудре ведення політики «ПС», неприємне, але вимушене ведення рівноправного діалогу із керманичами країни (високопосадовці, політики, олігархи) є цьому переконливими доказами. Його бояться, його поважають і є за що.
Ярош сильний, однак, не всесильний, він апріорі не міг, не може і не зможе уберегти «ПС» від всіх негараздів, які все ж вилізли на поверхню. Не оминула сумна участь появи запроданців і «Правий сектор». Зокрема у так званому, якомусь незрозумілому радикальному крилі «ПС», яке нікому не підпорядковується і мало не оголошує «Джихад» в середині країни. І «Лісник», він же «Сергей Амиров» в соціальних мережах «Vkontakte», Олег Мужчиль по паспорту, грав у цьому процесі першу, але далеко не єдину, скрипку …
Наразі незрозуміла його філософія, чи він керувався якимось необґрунтованим національно-визвольним радикалізмом, межуючим з ісламським фундаменталізмом, чи він, як не банально це говорити, є агентом впливу третьої сторони, не виключено, що і російської. Ріже вуха його природна російська мова на побутовому рівні, фото у псевдо буддистському вбранні, темні сторінки біографії …
Російськомовний радикальний український націоналіст, непідконтрольний провіднику «ПС», відверто саботуючий вказівки єдиного керівника ДУК «ПС», воюючий у власну війну, вибравший методи терору, — цей образ більше підходить «Сергею Амирову», «Ліснику», «Олегу Мужчилю». Вся його діяльність, а також т.зв. його «побратимів» нагадує спроби та зародки створення своєрідної «ісламської держави» українського ґатунку, а це сильно тхне смаленим!
Безконтрольний процес посилення радикально крила добробатів, радикалізація бійців травмованих фізично та психічно через ту саму війну зі всіма її трагічними реаліями веде дестабілізації і до того вкрай нестабільної держави. Схоже, що «Амиров і Ко» вибирають філософію одного із найлютіших ворогів України Володимира Леніна і намагаються слідувати його філософії, «Терор – швидка справедливість», здається, саме так наставляв колись головний мешканець Мавзолею?
«Лісник-Аміров-Мужчиль» вибрав шлях терору. На власній сторінці «Vkontakte» він відверто заявляв, що теракти в Харкові – детонування вибухівки під стінами магазину «Рошен» є справа рук нової «Української повстанської армії» і це тільки початок. Він також доклав до цього руку.
А зважаючи на кількість вибухівки, зброї та боєприпасів, в саме 4 кілограми тротилу, 40!!! гранат («Ф-1», радіус ураження уламків – 200м, «РГД-5», «РГО»), автомати, пістолети, тисячі набоїв, запали, що виявили тільки в одній квартирі (а скільки ще не виявлено?), наслідки могли б бути надзвичайно трагічними.
Згадайте трагедію під стінами Верховної ради України, яка відбулась 31 серпня, внаслідок якої загинуло 4 бійці національної гвардії, більше 100 чоловік травмовані різної ступені важкості. Боєць добробату «Січ» теж вирішив навести свою справедливість? Кидав гранату в сторону будівлі ВР України, там ворог! В сухому залишку одне велике горе для сімей простих бійців таких самих як і він! Мабуть не таких самих, останні були зі здоровим глуздом…
Чи, якщо на магазині вивіска «Рошен», то вже можна під нього класти вибухівку?! Адже власник його обіймає крісло Президента, новий ворог?
За щасливим збігом обставин ніхто тоді ніхто не постраждав. А якщо хтось і отримав би травму, то лише відвідувач або працівник магазину! Вони чим би були винні? Це тепер такі у радикалів методи досягнення справедливості? Якщо так, то вони нічим не відрізняються від терористів.
І те, що в українському соціумі знешкодження «Лісника» не викликало значного резонансу свідчить саме про зрілість суспільства, яке чітко розуміє, що шлях терору, який сповідував «Лісник», веде у безодню страху, небезпеки, розбрату та внутрішнього розколу, а це не той шлях, яким потрібно рухатись.
"ГФ"
Нехтування чіткими фільтраційними заходами під час прийому до того чи іншого добровольчого формування призвело до появи в рядах добровольців відвертих зайд, які переслідували зовсім не патріотичні, а деколи відверто провокаційні цілі. Не оминула сумна участь і вже, по-суті, легендарний добровольчий український корпус «Правий сектор».
Відверто кажучи, «Правий сектор» із моменту його появи та впродовж всього періоду його діяльності категорично відрізнявся від інших добровольчих об’єднань в кращу сторону, адже якість матеріалу із якого він складався, а мова йде про патріотично налаштованих людей, була значно вища ніж в інших добробатах.
Велика заслуга цього належить Дмитрові Ярошу, який на фоні інших замазаних брудом комбатів виглядає народним провідником, із не показовим, а справжнім патріотизмом. Ні в кого не викликає сумнів його вірність справі відродження української нації. І важкі травми отримані від осколків «Граду», а потім численні операції, мудре ведення політики «ПС», неприємне, але вимушене ведення рівноправного діалогу із керманичами країни (високопосадовці, політики, олігархи) є цьому переконливими доказами. Його бояться, його поважають і є за що.
Ярош сильний, однак, не всесильний, він апріорі не міг, не може і не зможе уберегти «ПС» від всіх негараздів, які все ж вилізли на поверхню. Не оминула сумна участь появи запроданців і «Правий сектор». Зокрема у так званому, якомусь незрозумілому радикальному крилі «ПС», яке нікому не підпорядковується і мало не оголошує «Джихад» в середині країни. І «Лісник», він же «Сергей Амиров» в соціальних мережах «Vkontakte», Олег Мужчиль по паспорту, грав у цьому процесі першу, але далеко не єдину, скрипку …
Наразі незрозуміла його філософія, чи він керувався якимось необґрунтованим національно-визвольним радикалізмом, межуючим з ісламським фундаменталізмом, чи він, як не банально це говорити, є агентом впливу третьої сторони, не виключено, що і російської. Ріже вуха його природна російська мова на побутовому рівні, фото у псевдо буддистському вбранні, темні сторінки біографії …
Російськомовний радикальний український націоналіст, непідконтрольний провіднику «ПС», відверто саботуючий вказівки єдиного керівника ДУК «ПС», воюючий у власну війну, вибравший методи терору, — цей образ більше підходить «Сергею Амирову», «Ліснику», «Олегу Мужчилю». Вся його діяльність, а також т.зв. його «побратимів» нагадує спроби та зародки створення своєрідної «ісламської держави» українського ґатунку, а це сильно тхне смаленим!
Безконтрольний процес посилення радикально крила добробатів, радикалізація бійців травмованих фізично та психічно через ту саму війну зі всіма її трагічними реаліями веде дестабілізації і до того вкрай нестабільної держави. Схоже, що «Амиров і Ко» вибирають філософію одного із найлютіших ворогів України Володимира Леніна і намагаються слідувати його філософії, «Терор – швидка справедливість», здається, саме так наставляв колись головний мешканець Мавзолею?
«Лісник-Аміров-Мужчиль» вибрав шлях терору. На власній сторінці «Vkontakte» він відверто заявляв, що теракти в Харкові – детонування вибухівки під стінами магазину «Рошен» є справа рук нової «Української повстанської армії» і це тільки початок. Він також доклав до цього руку.
А зважаючи на кількість вибухівки, зброї та боєприпасів, в саме 4 кілограми тротилу, 40!!! гранат («Ф-1», радіус ураження уламків – 200м, «РГД-5», «РГО»), автомати, пістолети, тисячі набоїв, запали, що виявили тільки в одній квартирі (а скільки ще не виявлено?), наслідки могли б бути надзвичайно трагічними.
Згадайте трагедію під стінами Верховної ради України, яка відбулась 31 серпня, внаслідок якої загинуло 4 бійці національної гвардії, більше 100 чоловік травмовані різної ступені важкості. Боєць добробату «Січ» теж вирішив навести свою справедливість? Кидав гранату в сторону будівлі ВР України, там ворог! В сухому залишку одне велике горе для сімей простих бійців таких самих як і він! Мабуть не таких самих, останні були зі здоровим глуздом…
Чи, якщо на магазині вивіска «Рошен», то вже можна під нього класти вибухівку?! Адже власник його обіймає крісло Президента, новий ворог?
За щасливим збігом обставин ніхто тоді ніхто не постраждав. А якщо хтось і отримав би травму, то лише відвідувач або працівник магазину! Вони чим би були винні? Це тепер такі у радикалів методи досягнення справедливості? Якщо так, то вони нічим не відрізняються від терористів.
І те, що в українському соціумі знешкодження «Лісника» не викликало значного резонансу свідчить саме про зрілість суспільства, яке чітко розуміє, що шлях терору, який сповідував «Лісник», веде у безодню страху, небезпеки, розбрату та внутрішнього розколу, а це не той шлях, яким потрібно рухатись.
"ГФ"
0 comments:
Дописати коментар